Коли потрібно звертатися до психолога?
Втрата контролю. Навіть при найбільш гармонійних стосунках між батьками і дітьми бувають моменти, коли дитина не слухається, і це нормально, тому що свідчить про становлення особистості маленької людини. Але якщо ви відчуваєте, що втрачаєте контроль над дитиною і вам все важче ладити з ним, то краще порадитися з фахівцем, який зможе об'єктивно оцінити ситуацію і підказати способи виходу з неї.
Страхи. Допомога психолога необхідна, якщо у дитини постійний страх темряви, страх залишатися одному в кімнаті, страх перед дощем, грозою, сильним вітром. Деякі діти бояться комах, тварин, незнайомих людей. Почуття страху пригнічує дитину, пригнічує її активність, ініціативу і нерідко веде до безпорадності перед ситуацією. Хоча в певному віці страхи - явище природне, що говорить про розвиток уяви дитини. Але навіть у цьому випадку психолог допоможе безболісно подолати цей дискомфортний для матері і дитини момент.
Сором'язливість. Самосприйняття занадто соромливих дітей досить негативно: вони уникають контактів з однолітками, надмірно чутливі до критики, не проявляють ініціативи, не стверджують і не захищають себе. Ці риси характеру формуються в дитинстві, але сором'язливість можна подолати.
Агресивність. Напевно, всі батьки в тій чи іншій мірі стикалися з цією проблемою. Малюк сердиться на вас, може образити іншого дитини, заподіяти біль собаці або кішці, демонстративно зламати іграшку, оголосивши, що вона йому не подобається. Причин такої поведінки величезна безліч. Важливо, щоб воно не закріпилася й не увійшло до рису характеру дитини, не пішло глибоко всередину, не завадило у встановленні нормальних відносин з оточуючим світом. Допомогти в цьому випадку може тільки психолог.
Надмірна активність. Вона стає причиною злості, порушення планів, невдач і інших неприємностей не тільки для дитини, але і для батьків. Допомога психолога тут просто необхідна. Він порадить, як направити активність дитини в потрібне русло.
Особливі ситуації. Психіка дитини дуже тендітна і вразлива. У житті іноді бувають такі ситуації, з якими складно впоратися навіть дорослим. До них відносяться смерть одного з членів сім'ї, розлучення батьків; поява нового члена сім'ї; надходження в дитячий сад або в школу; серйозна хвороба дитини; насильство по відношенню до самої дитини або у нього на очах. У цих випадках варто звернутися до психолога, навіть у тому випадку, якщо вам здається, що одне з перерахованих подій не сильно вплинуло на дитину. Але справа в тому, що зовні це може ніяк не виявлятися, а піти всередину душі і з'явиться тоді, коли ви цього найменше чекаєте. Психолог визначить, наскільки сильно дитина переживає, глибоко торкнулося його відбувається, допоможе впоратися, пережити те, що трапилося.
Погана успішність у школі. Батьків повинно турбувати, якщо раптом різко погіршилися оцінки, незважаючи на старання дитини, або він відмовляється йти в школу без видимих на те причин.
Але було б невірно думати, що психолога потрібно відвідувати тільки у випадках проблемних ситуацій. Якщо у вас в родині панує любов і злагода, і немає проблем, бажано просто прийти, щоб виявити потенційні можливості вашої дитини: до чого він більш здатний, як краще розвинути в ньому гармонійну особистість. Пройшовши серію тестів у психолога, ви отримаєте потрібну і корисну інформацію.
Зараз дитячі психологи є у багатьох дитячих садах, школах, спеціалізованих центрах. Зателефонувавши, записавшись на прийом, можна попередньо поговорити з фахівцем або ж прийти відразу разом з дитиною. Психолог, провівши першу бесіду, необхідне тестування, порадить, як краще вирішити вашу проблему, дасть необхідні рекомендації, сам позаймається з дитиною. З нашої точки зору, важливий момент взаємного контакту `батько - психолог - дитина`, адже психолог працює з внутрішнім світом людини, спираючись, звичайно, на науку, і на свій життєвий і духовний досвід. Якщо у вас є сумніви щодо даного фахівця, краще звернутися до іншого.
І ще одна порада. Якщо ви подумали про допомогу психолога, не варто відкладати візит до нього на невизначений термін, адже дитина розвивається дуже швидко, проходячи один етап за іншим, і можна просто втратити період, найбільш сприятливий для розвитку того чи іншого вміння, для вирішення тієї чи іншої проблеми. Краще вчасно визначити тактику і стратегію подолання виниклої кризової ситуації, ніж переробляти щось або ламати в дитині потім.
І все-таки, що таке норма?
Більшість батьків цілком в змозі самостійно визначити різницю між нормою і відхиленням у психічному розвитку дитини. Але чимало й таких, які постійно турбуються - чи всі в порядку? Американська Академія дитячої та підліткової психіатрії нещодавно опублікувала дуже просту, але корисну пам'ятку для батьків про те, що є нормою для дітей на різних етапах їх психологічного розвитку.
Ось основні приводи занепокоєння батьків:
- чи правильно розвивається дитина; здоровий він емоційно;
- чи відповідає нормі те, як він говорить і думає;
- нормально їсть, спить, веде себе в школі;
- правильно спілкується з однолітками і дорослими.
Поради Дороті Сарнофф “Як позбутися емоційного напруження”
-
Що б ви не робили, не робіть це розслаблено. Тримайте себе не в напруженні, а в енергійному стані, що притаманний гравцеві у теніс, коли він б’є ракеткою по м’ячу і всі його м’язи напружуються. Ви справляєте гарне враження, коли поводитеся енергійно. Безвільно розслабивши тіло, ви тільки означите свою присутність.
-
Говоріть жваво й натхненно – це найкраща косметика. Йдеться не про миттєву посмішку: посмішка – це горизонтальне напруження м’язів, тоді як натхнення – вертикальне. Посмішка злегка піднімає щоки й запалює ваші очі. Спробуйте – побачите.
-
Коли ви розмовляєте, намагайтеся дивитися саме в очі. Часто люди дивляться не в очі, а на очі, у кращому випадку в одне око співрозмовникові. Це робить погляд сталим, неживим. Коли погляд переходить від одного ока співрозмовника до іншого, ви бачите його душу.
-
Не метушіться! Якщо ви спостерігатимете певний час, то побачите, як багато у світі метушливих людей: вони крутять у пальцях олівці, каблучки, намисто, ланцюжки, згинають та розгинають скріпки. Часто ми не усвідомлюємо, що робимо, але наші манери відволікають увагу тих, хто нас слухає.
-
Не ховайтеся за своє волосся. У людей є бажання бачити ваші очі. Спробуйте упорядкувати волосся і подивитись, яке враження це справить на ваших співрозмовників. Частіше це сприяє підвищенню вашого авторитету.
-
Активно слухайте і промовляйте. Пам’ятайте, що під час зустрічі вас однаково добре видно і коли ви говорите, і коли мовчите. Виявляйте увагу і тілом, і очима, інакше у співрозмовника складеться неправильне враження. Уміння слухати робить вас в очах інших гарним оратором.
Пам’ятка успіху педагога
На своєму трудовому шляху я досягну успіху, якщо дотримуватимусь таких принципів:
-
Всі талановиті: я, учні, колеги, батьки.
-
Пан „Професіоналізм” і пані „Визнання” прийде як результат наполегливої дбросовісної праці.
-
Що дозволено хаму, не дозволено мені, бо я Людина і працівник закладу Освіти.
-
Діти і дорослі різні як барвінок, троянда й будячок. Я поважатиму кожного за його неповторність.
-
В роботі немає „моє – твоє”. Все робитиму разом з колегами, учнями і батьками.
-
Потяг до самовдосконалення і творчості – моє природне єство. Я хочу, щоб про мої здібності і таланти дізналися всі.
-
Поважатиму інших – поважатимуть мене.
-
Утверджуючи прекрасне в думках, справах, манерах і одязі, збережу свою індивідуальність.
-
Любов до дітей і спілкування з ними – джерело наснаги і сили в доланні труднощів, професійного зростання і творчості.
Депресивний стан людини характеризується пригніченістю, апатією, поганим настроєм, втратою інтересу до життя. Досить часто це супроводжується фізичною слабкістю, безсонням, або, навпаки, підвищеною сонливістю, головним болем.
— Названі симптоми в багатьох можуть виникати або загострюватися у міжсезоння, наприклад, восени. І називають такий стан “осінньою депресією”. Кожна людина, яка переживає депресію, має свої особливі причини її виникнення. І для того, щоб “привести себе до ладу”, бажано звернутися до кваліфікованого психолога. Але можна й самому спробувати запобігти найтяжчим проявам осінньої депресії, якщо і зараз, на порозі осені, і в інші пори року дотримуватися нескладних правил життя.
Оточуємо себе суцільним позитивом. Позитивні, оптимістично налаштовані друзі та рідні — це наше коло спілкування. Позитивні старі фільми — добрі та смішні — це наші вечірні візуальні враження. “Позитивна” їжа — без консервантів, барвників і холестерину, овочі та фрукти — це наш щоденний раціон. Помірна регулярна фізична активність, у тому числі щоденна прогулянка перед сном у будь-яку погоду — повинна стати звичним способом життя. Окремо для жінок маємо гарний антидепресант — шопінг.
Необхідно зазначити, що всі згадані правила мають сенс лише за умови спокійного сприйняття свого стану, на кшталт: У мене починається осіння депресія — це погано. Але я її подолаю, щоб при нагоді комусь іншому допомогти впоратись з такою самою проблемою.
